ВО "Свобода"

ENG

8 травня 2016
Руслан Марцінків: Івано-Франківськ - місто, де комфортно жити, працювати і творити…
Руслан Марцінків: Івано-Франківськ - місто, де комфортно жити, працювати і творити…

Міський голова-свободівець уже виконав чимало передвиборчих обіцянок.

Головним життєвим кредо націоналіста Руслана МАРЦІНКІВА є відкритість до людей. Новий міський голова ходить на роботу пішки, часто проводить особисті прийоми громадян, майже щотижня у прямих ефірах відповідає на запитання і спілкується з людьми просто на вулицях міста. У його приймальні весь час гамірно - поки ми з паном Русланом говоримо про життя міста, особистий телефон мера постійно дзвонить, а за дверима зі своїми проблемами і клопотами вже чекають іванофранківці…

̶ Пане Руслане, що змінилося у Вашому житті, відколи стали мером? Очевидно, тепер менше часу маєте на сім'ю…

- Звісно, що найбільше потерпає родина. Стало складніше, бо посада народного депутата України є більше політичною, а міський голова має повсякчас опікуватися конкретними речами - господаркою міста. До того ж доводиться перепускати через себе велику кількість людей. Я порахував, що за цей період на особистому прийомі у мене побувало 800 відвідувачів. А якщо взяти до уваги те, що я ніколи не боявся йти на ринок, їхати у громадському транспорті і спілкуватися з містянами - то набагато більше. Це дуже велике навантаження, і тому важливо вдома мати психологічну розрядку, відчувати тепло і розуміння.

До того ж я звик працювати без вихідних і без свят. Працюю так вже 15 років. За цей час всього двічі був у відпустці, хоч розумію, що це неправильно. Як мене ще дружина терпить, я не знаю (сміється).

̶ Вас впізнають на вулиці? Як реагують? Мабуть, комусь щось треба, хтось хоче поспілкуватися, а хтось просто потиснути руку…

- Так, упізнають і переважно реагують добре. Хоча розумію, що ще не народився той, хто всім догодив. Зрозуміло, що є ті, що ставляться до мене прихильно, і ті, що мають претензії. Та дискомфорту у спілкуванні не маю. Іноді з людьми просто треба поговорити. Багатьох дивує те, що я пішки ходжу на роботу, та й узагалі зазвичай саме так пересуваюсь містом. Я дуже рідко використовую службову машину - лише тоді, коли справді є потреба. Також люблю їздити велосипедом. На день міста, наприклад, робитимемо великий велопробіг, я теж братиму в ньому участь і закликаю іванофранківців долучатися.

̶ Перед якими труднощами постали, коли прийшли до влади, що було для Вас найважче?

- Я вже мав досвід роботи у цій галузі - був секретарем Івано-Франківської міськради. Ніколи не боявся йти до людей, тому знаю кожен район міста, орієнтуюся в проблемах дворів. Зрозуміло, що зараз на мені велика відповідальність, бо в управлінні міськради є приблизно чотири тисячі людей. Та я весь час намагаюся шукати мотивацію. Робота з людьми - найважча… Є велика кількість тих, хто скаржиться, приходить з негативною енергетикою. Але я завжди намагаюся залишатися добрим, співпереживати. От нещодавно ми робили акцію: разом з чиновниками проїхалися вулицями міста в інвалідних візках. Мусимо під іншим кутом зору поглянути на нашу з вами реальність, відчути те, що відчувають ті люди. З того, що я відчув і побачив, зрозуміло одне: навіть там, де якісь формальні норми доступності виконані, скористатись ними неможливо. Тому цьогоріч на спеціальну програму для пристосування міста до людей з обмеженими можливостями вже закладено 200 тис. грн, і ми проситимемо депутатів міськради виділити ще 1 млн грн, адже роботи ще багато.

Містом керувати важко, бо є чимало перешкод, на які мусиш зважати. Через децентралізацію сподіваних реформ не відбулося, натомість ми отримали ще й додаткові видатки. Зараз фінансуємо дев'ять ПТУ, а це 78 мільйонів гривень з міського бюджету! Ще 22 мільйони втратили, бо немає субвенції з держбюджету на відшкодування проїзду пенсіонерів. Та ми не кинули людей напризволяще.

- У березні Ви звітували за 100 днів роботи на посаді міського голови. Що зі зробленого Ви б назвали найважливішим?

- Ми запровадили безкоштовний проїзд для дітей шкільного віку, повністю зберегли пільги для пенсіонерів: з 10-ї до 16-ї години вони їздять без обмежень, а в інший час в кожному автобусі є три пільгові місця. Тож пенсіонери і діти у нас захищені. Вважаю, що це позитивно, адже ми виконали передвиборчі обіцянки, не залучаючи бюджетних коштів (все зробили за домовленістю з перевізниками). Також одразу почали роботи з благоустрою міста: масово брукуємо вулиці, робимо велосипедні доріжки, дорожню розмітку, асфальтуємо двори. Близько ста об'єктів зараз перебувають в роботі. Вперше за 25 років ми відкрили дитячий садочок, збудований з нуля зі всіма комунікаціями, меблями. Вартість його, щоб Ви розуміли, 28 мільйонів гривень. І цього року плануємо відкрити ще три: два нових і один реконструйований. Тобто відбувається системна робота щодо забезпечення дітей дошкільного віку освітою. Звісно, є речі стратегічні, що потребують більше часу для реалізації. Як-от будівництво моста на вул. Пасічній, який полегшить життя мешканців цілого міста. Мої попередники про це тільки говорили, а ми вже заклали кошти і почали роботу з проектування. Я вірю, що за два роки впораємось і з цим завданням.

- Як націоналіст, Ви реалізовуєте націоналістичну ідеологію?

- У нас є дуже цікава програма - "Івано-Франківськ - місто героїв", яку започаткувала фракція "Свободи" у міській раді. Щоб зберегти пам'ять про упівців, дивізійників, загиблих на сході воїнів (на жаль, маємо вже 21-го загиблого іванофранківця) робимо пам'ятні дошки. Також поставили три дошки Героям Небесної Сотні - Романові Гурику, Сергієві Дідичу і Василеві Мойсею. На дошках є QR-код, який кожен може сфотографувати на смартфон і отримати в Інтернеті інформацію про особу, якій встановлено дошку. Вся інформація розміщена на спеціальному двомовному сайті "geroi.if.ua" (українською та англійською мовою). Ми вже встановили близько таких 50 дощок, що вшановують також представників культури та духовних діячів.

До того ж у нас усі ветерани УПА, дивізійники, бійці АТО мають доплати з міського бюджету: тисячу гривень доплачуємо до пенсії упівцям та дивізійникам, а всі учасники АТО мають 100-відсотокові пільги.

- Які глобальні проблеми міста ще треба розв'язати окрім тих, про які Ви вже згадували, і які проблеми сьогодні найбільше дошкуляють іванофранківцям?

- Найбільше проблем закорінені в бідності. Подивіться: 32 тисячі мешканців міста звернулися по субсидії. Тобто їх потребує кожна третя родина іванофранківців. Коли я прийшов до влади, 8, 5 тисячі людей чекали в черзі, аби отримати субсидію. Зараз ми повністю ліквідували її, відкривши центри субсидій у мікрорайонах нашого міста.

Ми намагаємося зменшити безробіття, і попри складну ситуацію в нас хороша динаміка росту нових робочих місць. У червні наш радіозавод відкриває новий цех, а це 600 нових робочих місць. "Елекролюкс" запускає додаткову лінію з випуску пральних машинок - ще 150. Таких виробництв має бути більше, хоча розуміємо, що привабливість нашого регіону - це дешева робоча сила. Тому німецькі, американські концерни (як от "Delfi") на основі радіозаводу заходять до нас. Але це добре, бо є робота, є податки в міський бюджет, між цими підприємцями збільшується конкуренція, і вони змушені піднімати заробітну плату.

- Торік Івано-Франківськ визнали найблагополучнішим містом, також його не раз визнавали найкомфортнішим. Яко франківчанин, скажіть, у чому полягає особливість міста?

- Місто можна перейти за годину з одного краю в другий. Воно більш спокійне, патріотичне і навіть більш християнське за інші українські міста. Може, тому, що більшість населення переїхала до Франківська після війни. Це були українці з навколишніх сіл, які досі плекають свої традиції. До того ж місто симпатичне: збереглася центральна частина, є спальні райони, зараз облаштовуємо всі наші парки і сквери, працюємо над зонами вай-фаю. Місцеві програмісти мені казали, що їм комфортно працювати в нашому місті. Є серед них, до речі, є й ті, хто вирішив переїхати до нас з Києва та Львова.

- Чи маєте культурну стратегію розвитку міста?

- Цього року в нас має відбутися близько 30 фестивалів. Вперше на день міста буде етно-фестиваль "Карпатський простір", на який з'їдуться представники культури Карпатського регіону. Традиційно в нас проводиться свято ковалів, на яке приїжджають майстри з 28 країн. Влітку проведемо фестиваль "Порто Франко", на якому буде й камерна, і народна музика. Вперше цього року відбудеться фестиваль пінопластової скульптури, який організовуємо разом з поляками. На Свято героїв традиційно робимо реконструкцію бою між УПА і німцями, буде хода з гарматами, кіньми. Важливо зараз зробити добру промоцію міста, бо в нас відбувається багато заходів, та про них мало знають. Я відчуваю, що люди хочуть чогось нового, і якщо пропонуватимемо щось цікаве, туристи їхатимуть до нас.

- Яке воно: Івано-Франківськ - місто мрії?

- Я недаремно назвав свою програму "Івано-Франківськ - місто для життя". Бо такою бачу концепцію міста, де комфортно жити, працювати і творити. В цій програмі є сім сфер. Перше. Місто відкритої влади, близької для людей. Маємо відкрити центр адміністративних послуг, щоб кожен міг отримати потрібні документи у своєму мікрорайоні; мусимо ліквідувати поняття довідки - все має бути в електронному форматі. Постійно звітуємо перед громадою, робимо опитування, референдуми. Друге. Місто, вільне від забудов та зорієнтоване на збереження історичної цінності будівель. Ми зараз почали реконструкцію наших пам'яток, заборонили будівництво у центральній частині міста. Робимо оглядовий майданчик до Дня Незалежності на міській ратуші. Третє. Місто зручного пересування та зеленого транспорту. Це велосипедний рух, транспортна реформа, ремонт доріг, підвищення мобільності інвалідів і звільнення центру від автотранспорту. Четверте. Впровадження енергоощадних технологій та інновацій. Ставимо котли на біопаливі, утеплюємо будинки, замінюємо вікна. П'яте. Місто, яке дбає про дітей, - відкриваємо нові дитячі садочки, забезпечуємо безкоштовний проїзд школярів у міському транспорті. Шосте. Підтримка інвестицій та бізнесу. Нас визнали найкращим містом щодо привабливості для інвесторів. Цього року ми запровадили бюджет участі, коли не міська влада вирішує, куди витрачати гроші, а громада. Нам подали вже 80 проектів, які розглядатимемо наприкінці травня. Серед них є цікаві проекти з запровадження сонячних батарей, місць відпочинку для інвалідів тощо. І сьоме - шанування історії та плекання патріотизму. Популяризуємо українську родину, до Дня матері зняли класний ролик, всім немовлятам, які народяться на день міста, даруємо ліжечка… Програма - це живий механізм, і її важливо виконувати. На кожен її пункт має бути або розпорядження міського голови, або ухвала сесії міськради, або рішення виконавчого комітету. Тоді програма працює.

Розмовляла Леся БАСАРАБ. З Івано-Франківська. Газета ВО "Свобода"