ВО "Свобода"

ENG

16 грудня 2016
Роман Матейчук: Інформація чи маніпуляція свідомістю?
Роман Матейчук: Інформація чи маніпуляція свідомістю?

В останньому номері районної газети "Гуцульський край" (Косівський район) за 09.12.2016 року було надруковано статтю "Народні депутати від "Свободи" не підтримали фінансування автомобільних доріг на Івано-Франківщині та Закарпатті". Автора статті не було вказано, бо матеріал передрукований з веб-сайту firtka.if.ua. За цим сайтом стоять окремі політики, які постійно очорнюють свободівців, як своїх політичних конкурентів. І редакція газети їм в цьому вирішила трохи допомогти.

Вивчивши, що написано в законопроекті №5222, неупереджений читач побачить, що там аж ніяк не йдеться просто про "фінансування автомобільних доріг", а натомість - про подальше впровадження фактичної податкової федералізації України. Справа в тому, що цей проект є третім у ланцюжку законопроектів із запровадження "експерименту з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення", проти якого послідовно виступає "Свобода".

Цим "експериментом" запроваджується нововведення, згідно з яким, до спеціяльного фонду окремих областей (обраних більшістю у Верховній Раді - зараз таких 5 областей) під час "експерименту" направляється "50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Якщо розшифрувати цю цитату з Бюджетного кодексу, то відбувається наступне: Кабмін вирішує (по суті, беручи дані "зі стелі"), що митниця в експериментальній області має отримати в місяць "х" надходжень; якщо надходження на цій митниці перевищують "х", то половина цього перевищення лишається в спеціальному фонді обласного бюджету нібито на будівництво доріг (лише державного значення!).

А тепер запитання, яке одразу спадає на думку: а чи отримувала би будь-яка обласна митниця взагалі хоч якісь платежі, якби не було держави Україна? Питання риторичне. Адже сама можливість збирати митні платежі з'являється лише тому, що існує суверена держава на ім'я Україна, а не певна область. Тож чому певні області (насамперед прикордонні) мають отримувати якісь преференції над рештою країни лише тому, що в них розташовані більш "популярні" серед імпортерів митниці? Нічого не нагадує? Пам'ятаєте, як "усю Україну годував Донбас", який "ніхто не чув"? А чим відрізняється від тієї ситуації цей "експеримент"? Фактично - нічим.

Україна може бути сильною лише як унітарна держава, де кожен регіон докладає свої зусилля й свою унікальну спеціалізацію до загального добробуту, від чого врешті-решт виграють усі. Натомість останніми роками ми чудово бачимо, до чого призводить постійне вивищення одних регіонів країни над іншими.

Давайте продовжимо логіку "експериментаторів": якщо одна область має преференції від державної митниці, надбання якої є здобутком усього українського народу, то чому інша не може, наприклад, лишати половину податкових надходжень від продажу залізної руди в своєму обласному бюджеті, ще інша область - розпоряджатися на свій розсуд великою річкою, яка через неї протікає, а третя - отримувати половину податкових надходжень від продажу електроенергії, що генерується на атомній електростанції в цій області? Абсурдно? Так. Але саме до такого абсурду веде країну безгосподарність центральної влади, яка, замість розбудови соціально справедливої економіки й сприяння розвитку всієї країни, намагається якомога швидше позбутися будь-якої відповідальності й поділити країну на удільні князівства, передавши всю повноту влади своїм васалам на місцях.

Слід розуміти, що цей і схожі "експерименти" не тільки жахливі з точки зору державного будівництва, вони врешті-решт не допомагають і регіонам, на які вони формально спрямовані, і лише слугують механізмом плодіння політичної корупції.

По-перше, очевидно, що будь-які "надмірні надходження" від цього експерименту будуть компенсовані зменшенням субвенції з центрального бюджету в інших галузях (освіта, медицина тощо), і це вже відбувається, адже якщо державний бюджет недоотримає від митних платежів, він буде компенсувати зменшенням видатків.

По-друге, Кабмін сам у ручному режимі вирішує, є перевиконання чи ні, і як показує доля цього експерименту в Одеській області - якщо областю керує "неугодний", то Кабмін встановлює для неї такі високі індикативні показники, що жодних додаткових надходжень не матеріалізується.

По-третє, якщо це така гарна ідея, то чому це не запровадити по всій країні одночасно? Можливо, питання полягає якраз у тому, щоби "підняти" окремих наближених до влади осіб і разом із тим визначити митниці, через які направляти всі основні корупційні потоки, водночас розкрадаючи сотні мільйонів на "будівництвах сторіччя"?

Отже, цей "експеримент" є не тільки складовою фактичної федералізації України, але є відверто корупційним. Саме тому народні депутати від ВО "Свобода" не голосували за жодний із цих "експериментальних проектів", включно з №5222, адже нормальні депутати не голосують за розвал держави, навіть якщо його подають під солодким соусом "коштів на будівництво доріг". Однієї рукою влада дає на ремонт доріг (на місцеві та сільські дороги цей експеримент не поширюється), а другою - забирає фінансування освіти, медицини та гідне майбутнє всієї країни.

Але чи тільки свободівці винні в тому, що законопроект №5222 щодо фінансування ремонту доріг не був включений у порядок денний 06.12.2016 року.

У Верховній Раді України свободівців є всього 5 із 450 народних депутатів. Для прийняття будь-якого рішення необхідно 226 голосів. За включення в порядок денний законопроекту №5222 перший раз проголосувало 209 депутатів, під час повторного голосування - 206. Якби навіть всі п'ять свободівців проголосували "за", то голосів все одно б не вистачило для прийняття позитивного рішення. Хочу зупинитись детальніше чиїх саме голосів забракло.

В першу чергу не вистачило голосів депутатів Народного фронту і БПП, які нібито утворили коаліцію, бо до сьогодні юридично відсутня визначена українським законодавством парламентська більшість. І в найбільш відповідальні моменти їм допомагають приймати закони олігархічні групи "Воля народу" та "Відродження" разом з бувшими регіоналами. В цьому ще раз зможемо переконатись при прийнятті державного бюджету на 2017 рік.

Фракція "Народного фронту" налічує 81 депутат. За винесення на розгляд законопроекту №5222 голосували: "за"-70, "проти" - 0, "утримались" -0, не голосували - 4, відсутні - 7. Фракція БПП має 143 депутати, із яких голосували "за" - 89, "проти" - 0, "утримались" - 10, не голосували - 22, відсутні - 22. Для прийняття рішення не вистачило перший раз 17 голосів, другий раз - 22 голосів. Якщо додати голоси депутатів тих, що утримались, і тих, що не голосували, тільки цих двох провладних фракцій, то виходить 36 голосів, тобто у два рази більше, ніж було потрібно для включення цього питання в порядок денний.

Я десь розумію депутатів, які не підтримали це рішення, бо вони не є вихідцями з Івано-Франківщини чи Закарпаття. Але як пояснити той факт, що за це не голосував один з авторів законопроекту Олександр Шевченко, Анатолій Матвієнко (Івано-Франківщина), три брати Балоги з Закарпаття. І після цього у когось повертається язик крайніми зробити п'ятьох свободівців?

До речі, жодного голосу "за" не віддала фракція "Самопомочі", яка налічує 26 депутатів. Чому редактор газети, який є членом цієї партії, цього не помітив, а "Свобода" так кинулась йому в очі?

Хіба це не є маніпуляція свідомістю жителів району? А все дуже просто. "Свобода" за свою принципову позицію не вигідна ні владі, ні своїм політичним конкурентам. Тому й шукають найменшу зачіпку, щоб можна було очорнити лишній раз.

Я дуже "тішуся", що редактор районної газети сам проявив ініціативу і надрукував "жовтий" матеріал з інтернету, в якому вказані поіменно всі свободівці. Але в мене виникає питання чому він не надрукував поіменно список 10 нардепів з Прикарпаття, які проголосували за підняття собі зарплат до 40 тис.грн., який я йому особисто надіслав місяць назад? Мені, як депутату, прийшлося виносити це питання на розгляд комісії з питань законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, депутатської та інформаційної діяльності. До честі районних депутатів комісія рекомендувала редактору газети надрукувати цей список нардепів, яких він не хотів висвітлити. Але пройшов час, інформація застаріла і зараз стала неактуальною. На це і було розраховано.

Я розумію, що редактор став заручником домовленостей депутатів різних політичних сил, але надалі пропоную друкувати протилежні точки зору на гострі питання, а читачі самостійно зроблять свої висновки.

Прес-служба Косівської районної організації ВО "Свобода"