ВО "Свобода"

ENG

Олександр Коваль
Олександр Коваль

Боєць "Легіону Свободи". Вояк полку "Азов". Член Хотинської організації "Студентська Свобода". Загинув 1 січня 2016 року під Маріуполем.

Народився 26 квітня 1997 року в м. Хотин Чернівецької області. Сашко з дитинства був допитливим та вдумливим хлопчиком. 1вересня 2003 року пішов до 1-го класу Хотинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5, де навчався до 11 класу. За час навчання зарекомендував себе як старанний, здібний, активний, комунікабельний учень. Неодноразово посідав призові місця у 2, 3 етапах Всеукраїнських олімпіад з інформатики. Мріяв стати програмістом.

З-поміж однолітків його вирізняло непереборне прагнення будь-що докопатися до суті. Він був з тих, хто завжди мав власну точку зору та був готовий її відстояти. За словами хлопця стояли по-дорослому серйозні вчинки. Закінчив школу в 2014 році та одразу кинувся у вир боротьби за Україну. Будучи школярем, був активним учасником Революції Гідності, їздив на Майдан, де в січні 2014-го за кілька тижнів отримав запалення легенів.

Був організатором зустрічей із очевидцями голодомору 1932-1933рр, 1946-1947р. та репресованих. Організував пошукову роботу зі збору інформації про героїв Небесної сотні. Згуртувавши учнів школи, ініціював випуск шкільної газети "Герої не вмирають".

Сашко іноді випереджав час. Іще 23 лютого 2013 року він самостійно випустив і розмістив стінгазету, в який аргументовано доводив ганебність святкування дня створення совєтської армії як "День Захисника Вітчизни".

Він приносив у світ незліченну кількість ініціатив. Організовував боротьбу за чисте довкілля, кампанію з маркування товарів виробництва Московії як країни-окупанта, популяризація здорового способу життя серед молоді та інша діяльність у лавах "Студентської Свободи".

Логічним продовженням стала участь у московсько-українській війні.

Йому було лише вісімнадцять… 5 січня тіло героя було доправлене до рідної землі. Звістка про трагічну загибель юнака сколихнула не лише хотинчан, але й усіх, хто знав цього чудового хлопця - бійців, з якими він воював, родину, однокласників, друзів, побратимів.

5 січня на межі Хмельницької та Чернівецької областей - на мосту в с. Атаки - зустрічали Сашка усі, хто хотів йому вклонитися, та віддати шану на рідній землі. Живим коридором свободівці та хотинчани зустріли тіло свого загиблого земляка.

"Як мірило велета духу, шанував Сашко Коваль постать Степана Бандери і невблаганна доля вирвала у безсмертя юного героя саме 1 січня - на 107-річницю від народження Провідника Українських Націоналістів. З ранньої юності він мав своє сприйняття світу, тому був неординарною особистістю. На всі життєві питання у Сашка була своя думка, своя оцінка сучасності та історії, тверді переконання, своя дискусія.

Він не вмів мовчки миритися з примітивізмом та упередженим баченням подій пересічного обивателя. Разом з юнаками та дівчатами "Студентської Свободи" з 16 років активно розбудовував свободівську молодіжку, виконував просвітницьку патріотичну місію в одному з найскладніших районів області - Хотинському районі.

Загострене мірило справедливості ще до повноліття штовхало юного українського патріота на захист своєї землі - проти бандитського режиму. З перших днів Євромайдану Сашко перебував у Києві на Майдані. І в палаці "Жовтневий", у КМДА, у Будинку Профспілок, на вулиці М. Грушевського, під барикадами на Лютеранській - скрізь Сашко був попереду та не ховався за спинами старших побратимів-майданівців.

Олександр Коваль із собакою
Олександр Коваль із собакою

Після Революції Гідності юнак не переорієнтувався на свій власний розвиток, особисте життя, якість повсякденні потреби молодої людини. Болісно сприймав проблеми нашого ще не сформованого суспільства, егоїзм, розпорошеність українців, прояв меншовартості на усіх рівнях. Сашка притягував фронт як можливість реально впливати на долю своєї країни. Хлопець пішов добровольцем на російсько-українську війну", - говорить голова Чернівецької обласної організації ВО "Свобода" Віталій Мельничук.

Олександр Коваль під Маріуполем
Олександр Коваль під Маріуполем

Пройшов вишкіл у добровольчому батальйоні "Азов". Виконував завдання у секторі "М". Перша ротація восени минулого року - розмова з побратимами-свободівцями, мрії та плани на майбутнє, повернення на передову фронту. Та, на жаль, задуманому не судилося збутися…невблаганна війна обірвала життя цього славного юнака.

18-річному бійцю посмертно присвоїли звання "Почесний громадянин Хотинського району. У місті відкрито пам'ятну дошку на фасаді школи, де навчався Сашко.

Розлога стаття про Сашка - на сторінці svoboda.org.ua